Від лютого 2022 року Німеччина видворила з країни близько 400 громадян РФ. Понад 80 з них — російські дипломати, яких МЗС ФРН вважало особами, пов’язаними з розвідувальною діяльністю; ще 313 росіян депортували поза межами дипломатичного корпусу. Більшість висланих дипломатів, за оцінками Берліна, були співробітниками спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям, тому склад російського посольства у Берліні значно скоротився.
Підтверджені наслідки політики висилок
Підтвердженим наслідком чотирирічної політики стало скорочення особового складу російської дипломатичної місії у ФРН і фактичне зменшення присутності громадян РФ, підозрюваних у розвідувальній діяльності. Окремим підтвердженим результатом стало притягнення до відповідальності у справі Ілони В. та оголошення у січні 2026 року заступника військового аташе посольства РФ у Берліні персоною нон грата.
Хронологія ключових рішень
- Лютий 2022 року: початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну став відправною точкою для масових висилок.
- Березень 2022 року: після подій у Бучі ФРН одночасно видворила близько 40 російських дипломатів.
- 2022–2025 роки: тривали окремі висилки дипломатів і депортації інших громадян РФ.
- Січень 2026 року: МЗС ФРН оголосило персоною нон грата заступника військового аташе посольства РФ у Берліні.
Що стало приводом для останнього кроку
Безпосередньою причиною січневого рішення стало затримання 56-річної громадянки ФРН українського походження Ілони В., яка очолювала консалтингову фірму Wiener&Partner. За даними слідства, вона регулярно зустрічалася з відомими німецькими бізнесменами та політиками, цілеспрямовано збирала у Німеччині військову інформацію, пов’язану з війною РФ проти України, і передавала її контактній особі у російському посольстві.
Серед підтверджених напрямків збору — відомості про учасників конференції НАТО 2023 року в берлінському готелі Adlon, про розташування підприємств німецької оборонної промисловості, випробування безпілотників та заплановані постачання дронів Україні.
Залишити відповідь